США і Росія: жест дипломатичного етикету, або таємний пакт Молотова-Ріббентропа нового покоління?

 -  111


Листопад для України характеризується напрочуд великою кількістю історичних подій; при чому дану тезу можна віднести не тільки до історії нашої держави, але і для сучасності. Можна виділити той факт, що останнім часом історичні події перемежовуються з сьогоденням.

Що для кожного з Вас означає дата 11-те листопада? Той, хто активно передивляється щовечора новини по телевізору, або перегортає час від часу сторінки соціальних мереж прекрасно знає, що 11 листопада 2017 року відбулась дипломатична зустріч Володимира Путіна та Дональда Трампа на полях саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. На цьому заході лідери двох держав погодили спільну заяву щодо врегулювання конфлікту в Сирії.

Чому ж для України ця зустріч погрожує стати доленосною?

Переглядаючи, з цікавості, новини можна відмітити, що далеко не в багатьох джерелах йдеться про те, що в рамках цього саміту гостро обговорювалось питання України. Але, що більш важливим є в даному контексті, це те, що, після тривалої дискусії в політичних будуарах, було винесено чіткий спільний (Американсько-Російський) вердикт, що ніби ‘проблему терористичного конфлікту на Сході України спільними силами Росія та США може вирішити в лічені дні’.

Звісно, все це було в контексті мирного врегулювання ситуації, але, в будь-якому разі, неозброєним оком можна відмітити та стверджувати, що в якому б контексті не прозвучала дана теза, наслідки з неї можуть виплинути дуже серйозні. Адже, кому, як не нам з нами знати, що в ‘історичному словникові’ значать такі мовні звороти, як ‘допомогти сусідній країні врегулювати конфлікт’, ‘захистити людей на уражених конфліктом територіях’ і ‘повернути географічні кордони до історично-правильного розподілу’.

Таким чином ‘відновлюється історична справедливість’

Моя цікавість та відносно невеликий, але досвід у сфері дослідження політично-правових доктрин змусили мене сягнути до історичних джерел. Як наслідок, я натрапила на документи, які описували дуже цікаву тему. Йдеться про те, що 78 років тому, за чинності таємного документу-додатку до пакту Молотова-Ріббентропа (політичне значення якого відомо всім) західноукраїнські землі було ‘відібрано’ у Польщі, теж стверджуючи, що таким чином ‘відновлюється історична справедливість’.

Але питання зараз стоїть не в цьому. Я погоджуся з кожним, хто скаже, що так чи інакше, але силою даного порозуміння Україна отримала власні землі назад. Але! поправочка іншого характеру: Україна на той момент, як і землі Західної України пізніше, були частиною СРСР! І всі зусилля, скеровані на ‘відновлення цієї історичної справедливості’ в реалії зводились тільки до того, щоб збільшити територіальні володіння СРСР. Як можна легко здогадатись, про почуття, патріотичні цінності та надії звичайних людей, що жили на цих територіях, мало хто взагалі думав. Але, погодьтесь, в будь-якому разі, політична ситуація виглядає двояко: з одного боку – Україна отримала частину своїх земель назад. З іншого боку – Україна, тепер у більшому складі, але все ж таки не стала незалежною, а тільки була частиною все того ж могутнього та узурпаторського СРСР. І скільки води втекло та поколінь змінилось до тієї пори, як наддержава пала під гнітом історії?

Це все було 12 листопада! Західноукраїнські Землі ввійшли до території СРСР 12 листопада! А 11 листопада, до речі, Польща святкує День Незалежності! Чергову річницю звільнення від багатолітніх пут суворого СРСР! Дивіться, минуло стільки років, а історія все-таки повторюється! І тут, знов і знов, хто читає постійно мої статті, знає, що саме в цьому моменті я дуже схильна стверджувати, що видатний Ніколло Макіавеллі в своєму трактату ‘Государ’ жодного разу не помилився! Історія напевно розвивається за спіраллю!

Я не хочу, але більш того, я дуже боюсь стверджувати, що історія цього разу на 100% повториться. Але занадто багато збігів та гіркого досвіду… Чим насправді закінчились перемовини між лідерами наддержав сучасності? Як насправді збираються залагоджувати конфлікти на Сході України, в Сирії; напружені відносини з Північною Кореєю? На ці питання відповіді такі ж очевидні, як і страшні.

Дарина Купріянова

comments icon
0 notes
11 views
bookmark icon

Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 min