Гривня подешевшала. Що сталося?

 -  247


На міжбанківському валютному ринку НБУ встановив на вихідні такі офіційні курси: американський долар – 27 гривень 76 копійок, євро – 32 гривні 22 копійки. Таким чином, у порівнянні із курсом на п’ятницю українська валюта трішки зміцнилася (на 11 копійок до долара і на 1 копійку – до євро).

Проте, загалом це практично не вплинуло на стійку тенденцію останніх тижнів: з 1 липня наша валюта подешевшала на 4,5% (1 гривня 9 копійок) щодо долара, і ще більше – майже 8% (2 гривні 35 копійок) втратила у “перегонах” із євро. Хтось пояснює це об’єктивними причинами – впливом коронакризи, яка вдарила по Україні сильніше, ніж по розвинених економіках. Інші ж кажуть про суто психологічні впливи й намагання спекулянтів скористатися турбуленціями, викликаними подіями довкола відставки Якова Смолія із посади голови правління Національного банку та призначенням в НБУ нового керманича.

Уряд і НБУ – наразі “на боці” гривні

Водночас і у Нацбанку, і в Уряді запевняють: незважаючи на застереження, які лунали після відставки Смолія, влада не втручається в роботу регулятора. Зокрема, не ведуться жодні переговори (і тим паче – не даються доручення) щодо понаднормової емісії гривні – нібито “для наповнення економіки грошима та зменшення бюджетної “діри”. “Ми не обговорюємо емісію, тим більше, її обсяги. НБУ – незалежний орган. Ми ще раз запевнили Єврокомісію у тому, що Нацбанк залишиться незалежним, втілюватиме свою стратегію”, – переконував політиків і журналістів прем’єр Денис Шмигаль під час робочого візиту до Брюсселя. 

До речі, саме одним із наслідків європейської поїздки глави Уряду – підписанням меморандуму і кредитної угоди з Єврокомісією на 1,2 мільярда євро – аналітики сайту “Мінфін” обґрунтовують доволі оптимістичні прогнози щодо “самопочуття” гривні найближчими тижнями. Адже це збільшить резерви Нацбанку і позитивно позначиться на фінансовому стані держави.

Важливо також, що Україні вдалося розмістити 12-річні євробонди з погашенням у березні 2033 року на суму $2 мільярди під 7,25% річних. Причому, попри побоювання, що наші цінні папери будуть незатребуваними (нагадаємо, Міністерство фінансів навіть скасувало попереднє розміщення євробондів, здійснене буквально за годину до “вибухової” заяви Якова Смолія), “апетити” охочих купити їх значно перевищували пропозицію. Тобто, є надія, що при потребі Україна зможе вийти на фінансові ринки з паперами нової емісії – можливо, на ще вигідніших для себе умовах. Це також важливо для стабільності гривні, адже довгострокові позики дозволяють зменшити навантаження на неї через необхідність погашення заборгованості у найближчі два-три роки.  

Водночас на користь гривні може зіграти наближення виборів: необхідність витрат на виборчу кампанію, мабуть, добряче потрусить калитки політиків, їхніх спонсорів та покровителів. Що позитивно вплине на ринок – через збільшення пропозиції валюти. Але це станеться, вочевидь, вже у жовтні, на піку виборчої кампанії.

У найближчі два місяці, незважаючи на початок продажів зерна нового врожаю й на те, що валютні надходження від експорту нині перевищують потреби у валюті для імпортерів, суттєвого припливу валюти економісти не прогнозують. Експортери, як і раніше, не поспішатимуть продавати валютну виручку. Й загалом, певно, чекатимуть втілення політичних “побажань” щодо наближення курсу до показника, що ліг в основу оновленого 30 березня бюджету, – 29,5 гривень за долар. Чи і його перевищення – до 30+ гривень. Але визначального впливу на ринок таке “притримування”, швидше за все, не матиме.

2 рекомендовано
comments icon
0 notes
47 views
bookmark icon

Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 min