Абітурієнти 2025-го обирають передбачувано, але з нюансами: менеджмент і філологія залишаються на піку, психологія зберігає стабільний попит, ІТ-напрямки просідають, а медицина несподівано входить у топ-10. Порівняно з 2024 роком, попит на бізнес-спеціальності зріс, а фундаментальні науки та інженерія знову залишилися в аутсайдерах.
Вступна кампанія 2025 року не принесла сюрпризів у поведінці абітурієнтів. Загалом подано понад 800 тисяч заяв на бакалаврат — трохи більше, ніж у 2024-му. Це розвінчує побоювання щодо масового відтоку вступників за кордон. Середній показник — близько п’яти заяв на абітурієнта, а конкуренція за бюджетні місця зберігається високою.
Географія вибору теж передбачувана: Київ зібрав майже 30% заяв, Львівщина — 15%, далі йдуть Харків, Одеса та Дніпро. Найпопулярнішими університетами стали ЛНУ ім. Франка та “Львівська політехніка” — разом понад 85 тис. заяв.
ТОП-10 напрямів: бізнес і гуманітарні науки на піку
Дані МОН та комітету освіти свідчать: лідерський список популярних професій змінився мінімально.
Економіка отримала +50% заявок на вступ порівняно з минулим роком.
ІТ направлення втратило 13% популярності.
Топ-10 спеціальностей за кількістю заяв:
- Менеджмент — 68–71 тис. заяв (+25% до 2024).
- Філологія — 56 тис. заяв (+22%).
- Психологія — 54,5 тис. заяв (стабільно).
- Право — понад 40 тис. заяв (рівень минулого року).
- Маркетинг — ~37 тис. заяв (+15%).
- Економіка — 33 тис. заяв (+50% разом з міжнародними відносинами).
- Комп’ютерні науки — 31 тис. заяв (–14%).
- Середня освіта — ~25 тис. заяв.
- Інженерія ПЗ — ~22 тис. заяв (–13%).
- Кібербезпека — ~20–21 тис. заяв (+8%).
Окремо варто згадати медицину, яка вперше за кілька років увійшла до десятки лідерів.
Попит на лікарські спеціальності підкріплений і суспільним запитом, і високими вступними вимогами.
ІТ-галузь: уповільнення спаду
На ІТ-напрями сукупно подано близько 114 тис. заяв — це на 8% менше, ніж у 2024 році, але падіння не таке різке, як торік (–24%). Втрачають передусім комп’ютерні науки та інженерія ПЗ. Кібербезпека — єдиний ІТ-напрям, що демонструє приріст.
Тенденцію частково пояснюють демографічні зрушення: серед вступників зростає частка дівчат, які частіше обирають гуманітарні та бізнес-спеціальності. До цього додається фактор мобілізаційних ризиків і виїзду потенційних абітурієнтів за кордон.
Нішеві зростання і проблемні аутсайдери
Позитивна динаміка помітна у прикладній математиці, статистиці та автоматизації/робототехніці. Проте їхні абсолютні показники залишаються невеликими.
Інженерія, фізика, хімія, біологія й надалі внизу рейтингу — попит вимірюється сотнями або кількома тисячами заяв. Це системна проблема: саме ці напрями критично потрібні для відбудови економіки, але не приваблюють молодь.
Що це означає для країни
Вступна кампанія 2025 відбулася у країні, яка вже понад 3,5 роки перебуває в умовах повномасштабної війни. І вибір абітурієнтів у такому середовищі — це не просто статистика, а зріз суспільних пріоритетів, економічних очікувань і навіть психологічних настроїв покоління.
Пріоритет особистої економічної безпеки
Вибір менеджменту, маркетингу, економіки, права і психології як ключових напрямів відображає запит на професії, які дають ширші можливості для гнучкої кар’єри. Це — галузі, де легше знайти дистанційну роботу, релокуватися або працювати в міжнародних компаніях. Молодь орієнтується не лише на внутрішній ринок, а й на глобальну мобільність.
Гендерний і демографічний зсув
Скорочення частки ІТ-спеціальностей у заявках частково пояснюється тим, що значна кількість хлопців шкільного віку виїхала за кордон, щоб уникнути ризиків мобілізації. Це змістило гендерний баланс вступників у бік дівчат, які традиційно частіше обирають гуманітарні та соціально-економічні напрями.
Виклики для оборонно-промислового комплексу та відбудови
Низький попит на інженерні, технічні та природничі спеціальності — критична проблема. Для країни, яка після війни потребуватиме тисяч інженерів, архітекторів, технологів, фізиків, хіміків, — відсутність кадрового резерву вже зараз може стати стримуючим фактором у відновленні економіки та промисловості.
Ріст значення медицини як суспільної місії
Медицина, яка увійшла до топ-10, демонструє, що війна змінила цінності частини молоді: зростає готовність обирати професії, пов’язані з порятунком життя. Це стратегічно важливо, адже система охорони здоров’я також потребує відновлення й оновлення кадрів.
Ринок праці через 4–5 років
Якщо збережеться нинішня структура вибору, через кілька років Україна отримає ще більший профіцит фахівців у менеджменті та гуманітарних науках, але дефіцит у технічних сферах. Для економіки, яка має амбіцію інтегруватися у світові виробничі ланцюжки та розвивати високотехнологічний сектор, це означатиме залежність від імпорту технологій і запрошення іноземних спеціалістів.
Сигнал для освітньої та економічної політики
Ця кампанія показала, що абітурієнти голосують заявами за “безпечні” та престижні напрями, а отже держава має створити реальні економічні стимули для вибору інженерних і наукових спеціальностей. Без цього кадрова яма у критично важливих галузях лише поглиблюватиметься.
