Під час повномасштабної війни проти України Росія паралельно веде менш помітну кампанію в Європі — через підпали, диверсії та акти саботажу. Як пише The Times, Москва дедалі частіше відмовляється від класичних шпигунських мереж і переходить до нової моделі — залучення випадкових виконавців через месенджери.
У статті зібрано ключові висновки аналітиків Royal United Services Institute, які дослідили фінансування та організацію таких операцій у Європі.
Як працює економіка саботажу
Росія змінила підхід до диверсійної діяльності. Замість підготовлених агентів дедалі частіше використовуються люди без спеціальної підготовки, яких знаходять онлайн.
Вербування відбувається через зашифровані месенджери, зокрема Telegram. Потенційним виконавцям пропонують разові завдання, які виглядають як ізольовані дії.
- за дрібні пошкодження або графіті платять кілька сотень доларів
- за серйозні диверсії — до $10 000
- в окремих випадках винагорода взагалі відсутня
Як зазначають аналітики, така модель дозволяє швидко масштабувати операції і мінімізувати ризики викриття організаторів.
Які цілі переслідує Росія
Серед зафіксованих дій — підпали, вибухи, атаки на транспортну та енергетичну інфраструктуру. Кількість таких інцидентів у Європі зросла приблизно втричі у 2023–2024 роках.
Водночас ключовий ефект полягає не лише у фізичних збитках. Як пояснюють автори звіту, навіть незначні інциденти можуть:
- створювати відчуття небезпеки
- перевантажувати системи безпеки
- впливати на суспільні настрої
Це, своєю чергою, може поступово зменшувати підтримку України в європейських країнах.
Кого найчастіше вербують
Йдеться передусім про людей у вразливому фінансовому становищі:
- мігрантів і біженців
- молодь і підлітків
- громадян, які втратили стабільний дохід
До 95% виконавців мотивовані саме фінансово, а не ідеологічно.
Окремо відзначається, що українці за кордоном можуть ставати мішенню через складні життєві обставини після вимушеного виїзду.
Приклад із практики
The Times наводить кейс українського підлітка, якого підозрюють у диверсіях у кількох країнах ЄС.
Його пов’язують із:
- пожежею у торговельному центрі у Варшаві
- вибухом на залізничній лінії, що використовується для перевезень в Україну
- інцидентом у магазині IKEA у Литві
За даними слідства, він отримував інструкції через месенджери та погоджувався на виконання завдань за винагороду. Литовський суд засудив його до трьох років ув’язнення.
Прокурори припускають, що виконавець міг не усвідомлювати повного масштабу операції.
Чому Європа реагує із запізненням
Аналітики вказують на структурну проблему: фінансові потоки, зокрема через криптовалюти, рухаються значно швидше, ніж працюють правоохоронні та міждержавні механізми.
Це створює ситуацію, коли виконавців легко знайти і швидко профінансувати, координація розслідувань між країнами відбувається повільно, правові визначення саботажу різняться між державами
Головний висновок, який наводить The Times: навіть невеликі або невдалі диверсії можуть бути ефективними, якщо вони створюють напругу і тестують реакцію держав.
Для Європи це означає зміну характеру загроз — від класичних шпигунських операцій до децентралізованих і масштабованих дій через цифрові платформи.
Для України — ризик непрямого впливу на рівень міжнародної підтримки через зміну суспільних настроїв у країнах-партнерах.
