У багатьох будинках опалення ще немає, а контролювати його якість вже пообіцяли в Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг. Але мова йде не про інспекторів, які будуть ходити по квартирах і мацати батареї. У чиновників схема одна – раз на рік збирати звіти. Про безперервності теплопостачання, або про якість теплоносія.
Але все це не матиме сенсу, якщо українці самі не будуть контролювати, скільки тепла отримали, і скаржитися на погане якість, адже опалення на сьогодні – вже розкіш. На вулиці потеплішало. А батареї – до сих пір гарячі. У квартирі – спека. Дихати нічим. Доводиться відкривати вікна. А в наступному місяці – прийдуть платіжки. З величезними сумами. За тепло, яке було не потрібно.
А ось для більшості жителів країн ЄС – все це здалося б повним абсурдом. Адже там у жителів старих будинків на радіаторах є спеціальні прилади. Вони вимірюють, скільки тепла спожито.
Ці прилади називаються розподільники. Вони вже давно впроваджені в більшості країн ЄС. А ось в Україні їх дозволили використовувати тільки зараз. Уряд прийняв відповідні постанови.
Столична багатоповерхівка – стала першим в Україні житловим будинком, де у жителів з’являться розподільники. Саме зараз ці прилади встановлюють на радіаторах в квартирах. Прилад необхідно встановити на кожну батарею. Якщо це, наприклад, двокімнатна квартира, розподільників необхідно три – в обох кімнатах і на кухні. Монтаж цього обладнання займає хвилин сорок. Звичайно, кожен житель для цього повинен впустити робочих до себе додому.
Після того, як розподільник з’явиться на батареї, впускати до себе в квартиру більше нікого не треба. Показники цей прилад буде передавати дистанційно. В середині є антена і радіоприймач. Батарейка, яка працює близько десяти років. А також на розподільнику є термодатчики. Один датчик вимірює температуру радіатора, другий датчик вимірює температуру в приміщенні.
Співробітники компанії з обслуговування будуть приїжджати в кожен будинок зі спеціальним приймачем – і збирати показники по кожній квартирі. Якщо ж будинок великий, багато поверхів, і сигнал приймача не досягає кожного розподільника – треба зайти в під’їзд і просто пройтися по сходах.
Мешканці будинку, де встановлені розподільники, будуть платити за опалення не за квадратними метрами, як зараз, а в залежності від кількості тепла, яке вони насправді спожили. І це може стати своєрідною революцією – в свідомості людей. Тепло – перетворюється в гроші. З’являється стимул його економити.
Щоб економити – навіть без шкоди для власного комфорту – можна опалювати тільки ту кімнату, де перебуваєте, а в інших – радіатори поставити на мінімум. Можна встановлювати опалення на мінімум, коли вдома нікого немає. А ще – трохи зменшувати подачу тепла на ніч.
Після того, як уряд схвалив постанову про розподільниках, Ігор Олександрович почав переконувати своїх сусідів по будинку – давайте встановимо у себе в квартирах ці прилади. Ходить по квартирам у всіх під’їздах.
Найважче переконати людей, що мають субсидію. Але каже – більшість людей в будинку – за встановлення розподільників. Відповідно до закону – розподільники повинні бути встановлені не менше, ніж в половині квартир в будинку. І це, напевно, найбільша перешкода. Жителям потрібно зібратися, домовитися між собою. Потрібно, щоб серед них знайшлися люди, які зможуть все це організувати. І, дуже ймовірно, будуть і мешканці, які категорично проти таких приладів. Адже нововведення буде заважати їм красти тепло у інших.
Коли сусід зробив собі великий балкон, то за склом і шторами не видно – що там всередині. Але дуже ймовірно, житель такої квартири просто зніс перегородку між балконом і кімнатою. Старий радіатор – демонтував. А замість нього – вже на балконі – встановив значно більше.
Великий радіатор споживає більше тепла. Хоча сусідові – байдуже – він же платить за опалення за квадратними метрами.
Тому суми в його платіжках – не зростуть. Ось тільки через нього – більше тепла буде споживати вже весь будинок. І за все це – рівномірно будуть платити всі жителі багатоповерхівки. Фактично – такий хитрий сусід паразитує за рахунок інших. Ось чому він буде проти встановлення розподільників.
Згода потрібно мінімум від 50% квартир. Але для того, щоб показники розподільників були більш точними, краще, щоб такі прилади стояли у 70-ти і більше відсотків жителів. Тоді мешканці будуть платити тільки за спожите тепло. А хитрі сусіди з їх великими радіаторами – вже не зможуть обігріватися за чужий рахунок.
Скільки ж коштуватимуть розподільники? Вартість одного – починається від семиста гривень і більше. А таких приладів треба кілька. Ще додати вартість регуляторів. Плюс різні монтажні роботи. Виходить, що власникам однієї квартири треба буде заплатити шість-сім тисяч гривень. Але – витрати можна зменшити в рази.
Держава пропонує різноманітні програми, які компенсують вартість розподільників. В першу чергу – для ОСББ.
Якщо люди дійсно будуть економити і раціонально використовувати тепло – їх витрати на ці прилади окупляться вже за один опалювальний сезон.
За матеріалами segodnya.ua.
