У цій статті простими словами пояснюємо, як інфляція впливає на повсякденне життя українців та що робити, щоб вона не з’їдала ваш бюджет.
Що таке інфляція і чому зростають ціни
Інфляція – це загальне підвищення цін на товари і послуги з часом. За високої інфляції кожна гривня “важить” менше, тобто на ту саму суму грошей можна купити менше речей, ніж раніше. Причини інфляції можуть бути різні. Наприклад, якщо собівартість виробництва чи імпорту зростає (через подорожчання сировини, енергоносіїв, пального), виробники піднімають ціни, щоб покрити витрати. Так було, коли у 2022 році через війну порушилися ланцюги постачання та дефіцит пального підштовхнув ціни вгору. Інша причина – надмірна кількість грошей в обігу: якщо у людей раптово стало більше коштів або заощаджень, вони більше витрачають, попит перевищує пропозицію товарів і це теж штовхає ціни вгору.
В українських реаліях останніх років на інфляцію найбільше вплинули воєнні події та їхні економічні наслідки. Повномасштабна війна, що почалася в лютому 2022 року, одразу зробила багато товарів дефіцитними (згадаємо хоча б перебої з сіллю чи пальним навесні 2022-го). Національний банк був змушений різко девальвувати гривню влітку 2022 року, фіксуючи курс на рівні 36,6 грн/дол замість довоєнних ~27 грн/дол – це автоматично підвищило ціни на всі імпортні товари. У підсумку інфляція у 2022 році сягнула 26,6% (річний показник грудень до грудня) , тоді як рік перед тим вона була лише 10%. Війна фактично втричі пришвидшила зростання цін. Для порівняння, навіть у країнах ЄС інфляція тоді була рекордною (близько 9% ), але українські реалії виявилися набагато складнішими.
Державна влада намагалася стримати ціни на критично важливі речі. Наприклад, тарифи на газ та опаленнядля населення залишали замороженими, тому сфера ЖКГ додала лише ~5% за 2022 рік . На ціни продуктів чи пального впливали й податкові рішення: були скасовані акцизи та знижена ставка ПДВ на паливо в 2022 році, що трохи стримало вартість бензину. Восени 2022 року уряд навіть забороняв експорт газу та вугілля, щоб втримати внутрішні ціни. Водночас бізнес змушений був підіймати ціни через подорожчання логістики, сировини, енергії та через дефіцит робочої сили. Хоча у другій половині 2023 року економіка почала стабілізуватися, а інфляція сповільнилася до 5,1% на рік (значною мірою завдяки стабільному курсу гривні та доброму врожаю, що знизив ціни на продукти), згодом ціновий тиск поновився. Наприклад, у 2024 році інфляція знову стала двозначною і за підсумками року склала близько 12% . Серед причин – відновлення оподаткування пального в середині 2023-го, поступове підвищення тарифів на електроенергію для населення та загальне пожвавлення економіки, яке підвищило попит.
Як інфляція проявляється у повсякденному житті
Повсякденні витрати українців відчутно зросли за останні пару років. Найперше це помітно в магазинах і на ринках: продукти харчування суттєво подорожчали. Наприклад, за даними Держстату, лише за 2022 рік продукти в середньому зросли в ціні на 36% . Деякі харчі били рекорди: яйця за рік подорожчали більш ніж на 80%, овочі – майже на 79%, фрукти – на 63% . Це означає, що сім’я, яка раніше могла умовно купити десяток яєць за 30 гривень, наприкінці 2022-го платила вже понад 50 грн за той самий десяток. Подібні стрибки цін змусили багато родин переглянути свої споживчі звички: хтось почав менше купувати м’яса чи делікатесів, більше шукаючи акції на базові продукти, дехто перейшов на дешевші марки товарів або став ретельніше планувати меню на тиждень.
Транспортні витрати теж зросли. Вартість пального у 2022–2023 роках досягала історичних максимумів, особливо бензину і дизеля, що вдарило по гаманцю автовласників. Загалом сфера транспорту подорожчала більш ніж на 30% у 2022 році – і це включає не лише паливо, а й подорожчання запчастин, шин, технічного обслуговування. Зросла й ціна проїзду в громадському транспорті та міжміських перевезень через подорожчання пального. Якщо до війни поїздка міжміським автобусом коштувала, умовно, 150 грн, то за високої інфляції перевізники піднімали ціну і до 200–250 грн, щоб покрити свої витрати.
Комунальні послуги довгий час лишалися відносно стабільними завдяки державному регулюванню. Але й тут зміни неминучі: у червні 2023 року вперше за кілька років підняли тариф на електроенергію для населення, і в платіжках українців цифри стали більшими. За статистикою, житлово-комунальні послуги в середньому подорожчали на ~20% за рік (станом на середину 2025-го) . Це означає, що родина, яка платила, наприклад, 1500 грн на місяць за “комуналку”, через інфляцію отримує рахунки вже на ~1800 грн за той самий обсяг споживання. Враховуючи, що доходи людей зростають не так швидко, сплата комунальних рахунків “з’їдає” більшу частку бюджету.
Крім їжі, транспорту й комуналки, подорожчало фактично все. Одяг та взуття – тут ситуація цікава: у перший рік війни продаж одягу просів, багато магазинів робили розпродажі, тож ціни навіть знизилися. Але згодом, із відновленням попиту, одяг повернув собі вартість. Загалом же одяг і взуття у 2023–2024 роках залишалися найдоступнішим сегментом – за офіційними даними, у 2023 році вони навіть подешевшали на кілька відсотків , коли всі інші товари дорожчали. Та для середньої сім’ї це слабка втіха: витрати на одяг займають меншу частку бюджету, ніж витрати на продукти чи бензин, тож загальну інфляцію це не компенсує.
Послуги охорони здоров’я зросли в ціні, особливо імпортні ліки. У 2023–2024 роках ліки та медичні товари дорожчали приблизно на 10–15% щороку. Наприклад, якщо упаковка імпортних вітамінів коштувала 300 грн, то через рік вона могла коштувати вже 350 грн. Зв’язок – мобільний інтернет, телефонні тарифи – також подорожчав (оператори кілька разів піднімали абонплату), за даними статистики, зв’язок у 2025 році був на 18% дорожчий, ніж роком раніше . Тобто пакет послуг мобільного оператора, який коштував 150 грн, міг зрости до ~177 грн на місяць. Алкоголь та сигарети традиційно дорожчають через підвищення акцизів – держава закладає інфляцію в податки на ці товари, тому в 2024–2025 рр. алкогольні напої й тютюн подорожчали приблизно на 18% .
Отже, інфляція відчувається повсюдно у побуті: від хліба та овочів до бензину і рахунку за інтернет. Найбільше страждають ті статті витрат, які є необхідними для життя (їжа, базові послуги) – їх неможливо відкласти або скоротити безкінечно, тому людям доводиться платити більше, скорочуючи інші витрати чи заощадження.
Заощадження під загрозою: як інфляція знецінює гроші
Інфляція впливає не тільки на те, що і скільки ми купуємо, а й на наші заощадження. Гроші, які просто лежать “під подушкою” або на рахунку без процентів, втрачають свою цінність з кожним місяцем зростання цін. Уявімо, що на початку року ви відклали 10 000 грн на депозит під 0% або навіть просто готівкою. Якщо за рік інфляція становила 20%, то купівельна спроможність ваших 10 000 грн впаде на ті ж 20%. Іншими словами, за ці гроші наприкінці року ви зможете купити товарів стільки, скільки на початку року коштувало ~8 000 грн. Ваші накопичені гривні “усохли” в реальному вимірі, хоч номінально сума не змінилася.
Українці вже відчули це на собі. Під час різкого стрибка цін 2022 року люди, що тримали заощадження лише в гривні готівкою, фактично втратили понад чверть їхньої реальної вартості. Значна частина населення кинулася переводити гривні в тверду валюту (долари, євро) або навіть у товари тривалого вжитку. Наприклад, багато хто тоді купував долари чи євро “про запас”, інші – вкладали гроші в техніку, телефони, автівки, нерухомість, аби тільки не тримати знецінювану гривню. Дійсно, курс гривні до долара зріс, і ті, хто встиг купити валюту по ~30 грн за долар на початку 2022-го, зберегли свої статки, коли курс піднявся до 36,6 грн. Але варто розуміти: валюта – не панацея, бо долар теж може втрачати вартість всередині США через їхню інфляцію (хоч і нижчу). Крім того, придбані товар чи техніка теж можуть знецінитися морально або фізично.
Банківські депозити частково рятують ситуацію, коли ставка за депозитом наближається до рівня інфляції. У кризовому 2022 році НБУ підняв облікову ставку до 25%, тож банки пропонували депозити під 15–20% річних у гривні. Це дозволило тим, хто мав змогу покласти гроші на вклад, трохи компенсувати інфляційні втрати (формально депозити принесли відсотки, майже рівні річному зростанню цін). Проте слід зважати на ризики: у воєнний час частина людей побоювалася довіряти банкам надовго, хтось розбивав заощадження по різних банках (в межах гарантованої суми до 600 тис. грн) на випадок проблем. Дехто інвестував у облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), особливо “воєнні” облігації, які держава випускала з високою дохідністю, щоб зібрати гроші на оборону. Такі облігації давали дохід 18-19% річних у гривні, що трохи випереджало інфляцію і допомагало зберегти купівельну спроможність накопичень .
Простіше кажучи, інфляція – це тихий ворог заощаджень. Вона “їсть” гроші, які не працюють. Якщо тримати всі свої збереження просто в гривнях готівкою, їхня реальна цінність тане. Тому фінансові експерти радять шукати способи, як захистити накопичені кошти – про це далі.
Чи встигають доходи за цінами
Логічне питання: якщо все дорожчає, чи зростають наші зарплати та доходи достатньо, щоб компенсувати інфляцію? На жаль, у найгірший період 2022 року відповіді була “ні”. Реальні доходи українців (тобто скориговані на інфляцію) тоді серйозно впали – на близько 11,7% у 2022 році . Війна зруйнувала багато робочих місць, бізнеси скорочували витрати, і навіть ті, хто зберіг роботу, не побачили індексації зарплати під шалене зростання цін. Фактично, середня зарплата якщо рахувати в доларах, впала з довоєнних ~$514 до ~$460 на кінець 2022-го . Отже, рівень життя пересічної родини відчутно знизився: люди були змушені витрачати заощадження на повсякденні потреби, відмовлятися від великих покупок, економити на розвагах і відпочинку.
Втім, у 2023 році ситуація почала вирівнюватися. Бізнес оговтався від першого шоку війни, а на ринку праці навіть виник дефіцит кадрів у певних сферах (через мобілізацію і виїзд частини працездатних за кордон). Це спричинило зростання зарплат – роботодавці піднімали оплату, аби втримати та знайти працівників. Додатково свою роль зіграла міжнародна фінансова допомога, яка стабілізувала економіку і дала ресурс для виплат (згадаємо підвищення виплат військовим, індексацію пенсій тощо). Як результат, у 2023 році середня зарплата зросла швидше, ніж ціни: реальні доходи українців підвищилися на близько 4% . У 2024-му тренд закріпився – попередні оцінки свідчать, що реальні зарплати підскочили ще на 11–12% , фактично повернувшись до рівня 2021 року. Це означає, що в цілому по країні заробітки почали встигати за інфляцією, а подекуди й переганяти її.
Але середні показники не завжди відображають ситуацію кожної конкретної сім’ї. Багато хто і досі відчуває, що “грошей не вистачає”. Підвищення зарплат нерівномірне: у сфері ІТ чи у кваліфікованих робітників доходи можуть рости швидко, тоді як бюджетникам або пенсіонерам сутужніше – їхні виплати індексуються із запізненням. Мінімальна зарплата в Україні станом на 2023 рік практично не змінювалася (6700 грн), тож найменш оплачувані категорії громадян особливо потерпають від здорожчання життя. Безробітні чи ті, хто втратили бізнес, зіштовхнулися з тим, що заощадження тануть, а знайти новий дохід важко. Тому, навіть якщо економіка на рівні макроцифр показує зростання доходів, на мікрорівні багато сімей продовжують економити на всьому, планувати витрати наперед і шукати додаткові джерела заробітку.
Що робити звичайним людям: поради, як зберегти свої фінанси
Інфляція – явище, на яке пересічна людина не має впливу. Але пристосуватися до нього можна. Ось кілька порад від економістів і фінансових консультантів, як пом’якшити удар інфляції по вашому гаманцю:
- Перегляньте сімейний бюджет. Якщо ви досі не ведете облік витрат – саме час почати. Проаналізуйте, куди йдуть гроші кожного місяця. Відокремте обов’язкові витрати (їжа, комуналка, ліки, транспорт) від другорядних (новий одяг, кафе, підписки тощо). За високої інфляції варто оптимізувати витрати: шукати акції і знижки на продукти, планувати закупи наперед (скажімо, купувати крупи чи олію оптом, коли є знижка), скоротити імпульсивні покупки. Маленькі кроки – наприклад, варити вдома каву замість купувати щоранку, або вимикати зайве світло щоб економити електроенергію – у підсумку дадуть відчутну економію за місяць.
- Створіть “фінансову подушку”. Експерти радять спершу сформувати резервний фонд на чорний день – суму, яка покриє 3–6 місяців базових витрат вашої родини. Ці гроші мають бути в швидкому доступі, тобто лежати на банківській картці або готівкою вдома. Бажано частину тримати саме готівкою (про запас на випадок перебоїв у банківській системі) і у різних валютах . Наприклад, можна розділити подушку: частину в гривні (на поточні витрати), частину в доларах або євро (захист від девальвації). Такий резерв дозволить не лізти в кредити, якщо раптом зростуть рахунки чи виникне термінова потреба – а значить, ви менше залежатимете від інфляції в короткостроковій перспективі.
- Не тримайте всі гроші в одній “скарбничці”. Після того, як фінансова подушка сформована, варто подбати про решту заощаджень – заставити їх працювати. Фінансисти застерігають: не варто зберігати всі накопичення в одному місці чи одному активі. Найкраща стратегія в неспокійні часи – диверсифікація, тобто розподіл коштів між різними “кошиками” . Приміром, частину грошей можна покласти на банківський депозит (бажано в надійному банку-учаснику Фонду гарантування, щоб сума до 600 тис. грн була застрахована). Зараз депозитні ставки все ще двозначні, тож депозит допоможе хоча б частково покрити інфляцію. Іншу частину заощаджень можна тримати у валюті – доларах або євро. Як каже одна фінансова радниця, “не існує ідеальної валюти – тому тримайте заощадження в різних” . Долар США традиційно вважається надійним, але й євро, фунти чи навіть швейцарські франки можуть бути опцією – розподіліть кошти так, як вам психологічно комфортно, головне не лише у гривні.
- Шукайте захисні інвестиції. Якщо у вас залишаються гроші “над подушкою” – задумайтесь про інвестиції, що рятують від інфляції. Класичний приклад – золото та банківські метали. На горизонті 5+ років дорогоцінні метали зберігають (а інколи й нарощують) вартість , їх навіть центробанки тримають як резерв. Ви можете відкрити металевий рахунок у банку або купити злиток/монету (хоча це вже потребує розуміння ринку). Нерухомість – теж варіант: куплена квартира чи комерційне приміщення “прив’язані” ціною до долара і зазвичай дорожчають з часом, плюс дають змогу отримувати орендний дохід. Проте поріг входу тут високий, та й у воєнний час є ризики руйнування майна. З більш доступних інструментів – державні облігації або акції великих міжнародних компаній (якщо розумієтеся на інвестиціях). Головне – усвідомлювати свої ризики і не класти всі яйця в одну корзину: збалансований набір різних активів допоможе зберегти капітал краще, ніж ставка на щось одне .
- Позбавтеся “поганих” боргів. Період високої інфляції – несприятливий час для життя в кредит. Якщо у вас є споживчі кредити чи борги по кредитках, намагайтеся поступово погасити їх. Вартість грошей зростає, тож банки піднімають відсотки – обслуговувати борг стає все дорожче. Краще скоротити боргове навантаження, щоб відсотки не проїдали ваш бюджет. Натомість, якщо ви планували якусь велику покупку в кредит – зважте, чи справді вона не може почекати. В умовах невизначеності безпечніше мінімізувати зобов’язання.
- Інвестуйте в себе. Один із способів випередити інфляцію – збільшити власний дохід. Подумайте, які навички чи знання ви можете отримати, щоб претендувати на вищу зарплату або нову роботу. Курси підвищення кваліфікації, вивчення англійської чи ІТ-навичок – це витрати, які можуть окупитися з лишком, якщо допоможуть вам заробляти більше. Також розгляньте можливість додаткового підробіткуабо фрілансу у вільний час. Багато українців у 2022–2023 роках саме так і робили: хто почав брати замовлення як приватний майстер, хто монетизував хобі (випічка, рукоділля тощо), хто перейшов на віддалену роботу для іноземних замовників. Додатковий дохід не тільки дає більше грошей тут і зараз, а й створює “подушку” на випадок, якщо основне джерело доходу буде під загрозою.
Нарешті, варто згадати про державні програми підтримки, якщо вони вам доступні. За високих цін держава зазвичай розширює субсидії на комунальні послуги для тих, чий дохід не дозволяє покрити платіжки. Не соромтеся звернутися за субсидією – це допоможе знизити фінансове навантаження. Так само перевірте, чи отримуєте ви всі належні соцвиплати, пенсії, допомоги – індексація пенсій та інших виплат відбувається, хоч і з певним відставанням від інфляції.
Що далі: чи спаде інфляція в Україні?
Добрі новини в тому, що найгірший інфляційний стрибок, імовірно, позаду. Після піку 2022 року (26,6%) у 2023-му ціни стабілізувалися , а у 2024 році, хоч інфляція й прискорилась до ~12% , це далеко не рекордні рівні. Національний банк України прогнозує подальше сповільнення інфляції: за прогнозом, у 2025 році вона може опуститися нижче 10%, а до цільового рівня 5% повернеться у 2026 році . Цьому сприятимуть жорстка монетарна політика (високі процентні ставки по кредитах стримують “перегрів” економіки), стабілізація валютного курсу та поступове відновлення внутрішнього виробництва і логістики.
Звичайно, все залежатиме від розвитку ситуації в країні. Великий вплив має воєнний фактор: тривала війна створює багато невизначеності і тиску на ціни (наприклад, через ризики для врожаїв, руйнування інфраструктури, коливання курсу гривні). Якщо ж вдасться досягти стійкого миру та відбудови, економіка може зрости, товарів і послуг стане більше – а отже, ціни можуть стабілізуватися або навіть дещо знизитися в окремих категоріях (як це вже було з пальним після вирішення дефіциту, чи з овочами після покращення логістики).
Для українців важливо пам’ятати: помірна інфляція – нормальне явище економіки, коли ціни зростають на 5–7% за рік. Таке підвищення майже непомітне і часто супроводжується зростанням зарплат. Саме до такої інфляції прагне повернутися НБУ . Але перехідний період може бути нелегким, тому кожному варто мати план, як поводитися з грошима. Вчасно реагувати на цінові зміни, бути фінансово гнучким і обачним – так ми зможемо пережити період інфляції з найменшими втратами для власного добробуту.
Замісто післямови: інфляція – це виклик не лише для України, а й для всього світу у останні роки. Проте українці вже показали, що вміють адаптуватися до складних умов. Знання і розуміння процесів – перший крок до успішної адаптації. Нехай ваші гривні будуть під надійним захистом, а витрати – під контролем, тоді жодна інфляція не завадить вашим планам на майбутнє.
Джерела: Дані Держстату України та НБУ, аналітичні матеріали Слово і Діло, Укрінформ, Інтерфакс-Україна , поради фінансових експертів з РБК-Україна та ТСН .
